И на скрижалях каменного сердца,
Бог снова пишет"Возлюби"
Заветом новым мне Отец мой,
Писал святые строки о любви.
Как каждая строка Мессию отражала,
Нам нужен пламень,сердце растопить,
В пятидесятый день все небо задрожало,
И языками пламень стало лить.
Иерусалим.Стояло много там народов,
Наречий много,языков и лиц,
Дивились,что сие не видела природа,
Наверное от страха сердце вниз.
Страх Божий всех вокруг касался,
Дух Святый в жизнь их призывал,
В наречиях язык их состязался,
И каждый грешность плоти осознал.
Парфяне,мидияне,еламиты,
Пришедшие из разных ближних стран,
Фригидии,Памфилии,Египта,
Дивились языкам Галилеян.
Все говорили"Что же это значит"?
Не пили ль сладкого с утра вина,
Но Петр поднял голос"Все иначе",
На землю Святость Божия сошла.
Исполнил.Предреченное пророком Иоилем,
Что изольет от Духа Бог на плоть,
Чтоб в святости народы жили,
Но каждый сам себе не мог помочь?
Без Духа Святого сердца пустые,
Без Духа Святого окаменевшие они,
Без устали вершат дела плотские,
Без страха и без совести умны?
Учитель Дух Святой научит
Утешитель утешит,не спалит,
Защитник.Защитит и не отлучит,
И в правде Божьей сердце устоит.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
